До Дня української писемності і мови – мовознавчий турнір «Рідна мова”До Дня української писемності і мови – мовознавчий турнір «Рідна мова”
Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.
12.11.2018 в читальній залі бібліотеки Люботинського професійного ліцею залізничного транспорту бібліотекар Підченко Л.М. до Дня української писемності і мови провела мовознавчий турнір «Рідна мова”.
Три команди мовознавців доклали чимало зусиль, аби завоювати почесне звання переможця. Вони змагалися на вміння підібрати найхарактерніші, найбарвистіші слова, малювали прислів’я, подані на картках, і пізнати їх; за допомогою жестів передавали зміст фразеологізмів, розгадували ребуси, в яких закодовані українські прислів’я, загадки. Учасники турніру виявили дотепність й спритність, кмітливість та уважність, мали змогу поринути у світ краси і принад рідної української мови, бо вона – духовна святиня, найбільший та найдорожчий скарб, який формує як особистість, так і націю.
Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.
12.11.2018 в читальній залі бібліотеки Люботинського професійного ліцею залізничного транспорту бібліотекар Підченко Л.М. до Дня української писемності і мови провела мовознавчий турнір «Рідна мова”.
Три команди мовознавців доклали чимало зусиль, аби завоювати почесне звання переможця. Вони змагалися на вміння підібрати найхарактерніші, найбарвистіші слова, малювали прислів’я, подані на картках, і пізнати їх; за допомогою жестів передавали зміст фразеологізмів, розгадували ребуси, в яких закодовані українські прислів’я, загадки. Учасники турніру виявили дотепність й спритність, кмітливість та уважність, мали змогу поринути у світ краси і принад рідної української мови, бо вона – духовна святиня, найбільший та найдорожчий скарб, який формує як особистість, так і націю.