Протидія булінгу
«Булінг: поняття, ознаки, відповідальність»
#СтопБулінг
Одна з актуальних проблем, яка стала актуальною — поширене цькування (булінг) серед дітей, ситуації, коли одна дитина чи група дітей ображають, цькують, б’ють іншу дитину. Прийняття 18 грудня 2018 року Верховною Радою України Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу тягне за собою ряд змін у вирішенні зазначеної проблеми. Так, визначено законодавчо поняття булінг, внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України та Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, «Про вищу освіту».
План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти
Номера телефонів “гарячих” ліній
Буклет-пам`ятка Стоп Булінг
ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ
Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, викладачу, майстру виробничого навчання, або безпосередньо директору.
Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО “Ла Страда – Україна” з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.
Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставини булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визначила, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та “булера”, керівник закладу та інші заінтересовані особи.
У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України.
Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.
Новоприйнятий Закон також передбачує низку штрафів за цькування.
Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.
Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим – від 100 до 200 мінімумів (1700 – 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахування до 20 відсотків заробітку.
Корисні посилання: https://mon.gov.ua/ua/tag/protidiya-bulingu