Моніторинг

Моніторинг – це контроль процесу діяльності, виявлення тенденцій динаміки її розвитку. Основна сфера практичного застосування моніторингу – управління, а точніше інформаційне обслуговування управління в різних сферах діяльності. Один із багатьох важливих напрямів удосконалення системи управління – це проблема безперервного науково обґрунтованого, діагностико-прогностичного й планово-діяльного відстеження діяльності учасників управлінського процесу.

Для ефективного управління, прийняття обґрунтованих управлінських рішень необхідно мати інформацію про хід освітнього процесу. Від об’єктивності, достовірності, оперативності та повноти інформації залежать своєчасність і правильність прийнятого рішення. Отримання такої інформації можливо при проведенні освітнього моніторингу.

Освітній моніторинг – форма організації, збору, зберігання, обробки і розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, яка забезпечує безперервний аналіз стану системи і прогнозування її розвитку відповідно до запланованих результатами.

Одним із об’єктів освітнього моніторингу є рівень і якість знань, сформованість умінь і навичок учнів (рівень навчальних досягнень).

У зв’язку з тим, що в ліцеї є навчальні групи, які комплектуються з випускників 9-х класів різних шкіл, особливої уваги набуває вивчення рівня підготовки учнів, виявлення прогалин в знаннях та їх ліквідація. Ефективним засобом визначення рівня знань учнів є проведення контрольних робіт вхідного діагностування, передбаченого НМЦ ПТО, в яких зосереджено увагу на основних поняттях і вузлових, провідних питаннях курсів предметів, що перевіряються.

Основною задачею моніторингу навчальних досягнень учнів є неперервне відстеження позитивної динаміки розвитку учнів порівняно з результатами попередніх діагностувань. Моніторинг вхідного діагностування вже декілька років проводиться у порівнянні навчальних досягнень виконання учнями обласних контрольних робіт із результатами базової середньої освіти (за даними свідоцтв про базову середню освіту) потім з результатами семестрів, курсів. Це дає можливість розробити шляхи підвищення навчальних досягнень учнів, а саме: планування проведення консультацій, додаткових занять з учнями, які мають низький рівень знань, та з обдарованими дітьми, застосування на уроках індивідуальних і диференційованих форм навчання.

Завдяки творчій майстерності, різноманітним формам і методам, які використовують викладачі, та застосуванню інформаційних та комунікаційних технологій вдається ліквідувати прогалини в знаннях учнів на момент вступу в ліцей за результатами вхідного діагностування та підвищити рівень їхніх навчальних досягнень.